Новини

Компанія «Антіфаєр» увійшла до переліку кращих українських підприємс ...

Всеукраїнський галузево-аналітичний центр залишається надійним партнером українс ...

  Будівельна компанія «АНСТРОЙ ЛІМІТЕД» заснована у 2016 роц ...

Зміни у трудовому законодавстві України

Дата: 2021-11-30
Переглядiв: 758

У трудовому законодавстві відбувся ряд змін, а саме: наказ МОЗ № 595 про обов’язкове щеплення набуває чинності з 9.12.2021, також на розгляд Верховної Ради вноситься законопроєкт № 6171-2 про внесення змін щодо діяльності Фонду соціального страхування України та оновлення правил надання різних видів відпусток. Управління Держпраці роз’яснило, які пільги та гарантії у сфері праці мають працівники з інвалідністю.

Розширено перелік професій, для яких

щеплення проти COVID-19 є обов’язковим

Згідно з наказом, до освітян та працівників центральних та місцевих органів влади, які підлягають обов’язковій вакцинації проти COVID-19 на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, додаються співробітники:

  • підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;
  • установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів;
  • підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та  безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 р. № 83.

Наказ набирає чинності 9 грудня 2021 року.

Працівники вищезазначених установ, які не щепляться проти COVID-19 протягом цього періоду, будуть відсторонені від роботи без збереження заробітної плати. Ті з них, хто має абсолютні протипоказання до проведення щеплень, які визначаються відповідно до інструкцій до застосування вакцин, рішень Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики, Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011 р. № 595, не підлягатимуть обов’язковій вакцинації.

Нагадаємо, що згідно зі статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та статтею 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов’язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб.

Держслужбовці та соціальні працівники, а також співробітники стратегічно важливих підприємств можуть щепитися від COVID-19 організовано або індивідуально у зручному для них пункті чи центрі вакцинації.

Нові види додаткових відпусток, щорічна основна

відпустка 29 робочих днів: законопроєкт

На сайті Верховної Ради зареєстровано законопроєкт № 6171-2 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Фонду соціального страхування України та оптимізації його видатків. Він, серед іншого, передбачає оновлення правил надання різних видів відпусток.

У пояснювальній записці зазначено, що законопроєкт направлений на консолідацію національного та міжнародного законодавства у питанні надання відпусток.

Законопроектом пропонується внести чимало змін у Закон України «Про відпустки» та установити такі види відпусток:

  1. Основна відпустка.
  2. Додаткові відпустки:
    • відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
    • відпустка у зв’язку із доглядом за дитиною;
    • відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
    • відпустка у зв’язку з усиновленням дитини;
    • відпустка працівникам із сімейними обов’язками;
    • відпустки без збереження заробітної плати.

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Пропонується тривалість відпусток визначати в робочих днях, а не в календарних, як зараз.

Щорічна основна відпустка має складатися з основної відпустки, яка відлічується з дня укладення трудового договору та відпустки за станом здоров’я. Працівникам надається основна відпустка тривалістю не менш як 29 робочих днів за відпрацьований робочий рік з яких 10 робочих днів відпустки за сімейними обставинами та станом здоров’я. Відпустка за сімейними обставинами та станом здоров’я надається невідкладно та у будь-який час за зверненням працівника, у тому числі і усним.

Персоналу, зайнятому на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, задіяних у роботі зі шкідливими й важкими умовами праці, та пов’язаному з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або при роботі, яка виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах підвищеного ризику для здоров’я, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затверджуваним КМУ, пропонується надавати основну відпустку тривалістю 31 робочий день за відпрацьований робочий рік з яких 12 робочих днів відпустки за сімейними обставинами та станом здоров’я.

Проєктом передбачається, що загальна тривалість основної та додаткових відпусток визначається у трудовому договорі.

Черговість надання відпусток, крім відпусток за сімейними обставинами та станом здоров’я, може визначатися графіками, які затверджуються роботодавцем і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку. Новою нормою стане те, що необхідність затвердження графіку відпусток на підприємстві визначається роботодавцем.

Щодо відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, то вона буде надаватися тривалістю:

  • до пологів — 62 робочих дні (72 робочих дні — у разі багатоплідної вагітності);
  • після пологів — 46 робочих днів (52 робочих дні — у разі народження двох і більше дітей та/або у разі ускладнених пологів), починаючи з дня пологів.

Батькові новонародженої дитини (або іншому родичу), має надаватися оплачувана відпустка у зв’язку з народженням дитини тривалістю 10 робочих днів.

Відпустка працівникам із сімейними обов’язками (зараз «дитяча» відпустка):

працівникам із сімейними обов’язкамиякі мають двох і більше дітей віком до 15 років, дитину з інвалідністю або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одиноким матері, батьку, усиновлювачу, опікуну, піклувальнику, які виховують дитину віком до 15 років або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, щороку надається оплачувана соціальна відпустка тривалістю 8 робочих днів. За наявності декількох підстав для надання такої відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 16 робочих днів.

Соціальна відпустка працівникам із сімейними обов’язками, які мають дітей, надається понад тривалість щорічної основної й додаткової трудової відпустки та заохочувальної відпустки і переноситься на інший період або продовжується.

Працівниками із сімейними обов’язками визнаються:

  • мати, батько, усиновлювач, опікун, піклувальник, прийомні батьки, а в окремих випадках, передбачених цим Кодексом, — інший член сім’ї;
  • одинока мати — жінка, у свідоцтві про народження дитини якої запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, жінка, яка має дитину, батька якої позбавлено батьківських прав або батько якої помер, або відповідно до рішення суду його визнано безвісно відсутнім чи оголошено померлим;
  • одинокий батько — чоловік, який має дитину, матір якої позбавлено батьківських прав або матір якої померла, або відповідно до рішення суду її визнано безвісно відсутньою чи оголошено померлою.

Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається:

  • працівникам із сімейними обов’язками, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, — тривалістю до 10 робочих днів протягом робочого року;
  • працівникам із сімейними обов’язками, діти яких потребують домашнього догляду, — тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку, а якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежна) — не більш як до досягнення нею шістнадцятирічного віку, а якщо дитина є особою з інвалідністю підгрупи А І групи — до досягнення нею вісімнадцятирічного віку;
  • працівникам із сімейними обов’язками для догляду за дитиною віком до 15 років на період оголошення карантину в установленому законом порядку;
  • ветеранам війни та праці, особам, на яких поширюється законодавство про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, — тривалістю до 10 робочих днів протягом робочого року;
  • особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, — тривалістю до 15 робочих днів протягом робочого року;
  • пенсіонерам за віком та працівникам з інвалідністю III групи — тривалістю до 15 робочих днів протягом робочого року;
  • працівникам з інвалідністю І та ІІ груп — тривалістю до 20 робочих днів протягом робочого року;
  • працівникам, які одружуються, — тривалістю до 5 робочих днів;
  • у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчерки), братів, сестер — тривалістю до 5 робочих днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та у зворотному напрямку; інших рідних — тривалістю до 3 робочих днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та у зворотному напрямку;
  • для догляду за хворим, рідним по крові або по шлюбу, який за медичним висновком потребує постійного стороннього догляду, — тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше 15 робочих днів протягом робочого року;
  • для завершення санаторно-курортного лікування — тривалістю, визначеною у медичному висновку;
  • працівникам, допущеним до складання вступних іспитів у вищі навчальні заклади, — тривалістю 10 робочих днів, а також на час, необхідний для проїзду до місцеперебування навчального закладу та у зворотному напрямку;

працівникам, діти яких не досягли вісімнадцятирічного віку та вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, — тривалістю до 8 робочих днів. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини;

  • в інших випадках, передбачених законом або колективним договором.

Пропонується скасувати таку форму відпустки, як відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін, коли працівник за сімейними обставинами та з інших причин мав змогу отримати неоплачувану відпустку тривалістю 15 календарних днів на рік.

Крім того, законопроєктом пропонується скасувати такі види відпусток, як відпустка у зв’язку з навчанням, творча відпустка, відпустка для підготовки та участі в змаганнях.

При цьому слід враховувати, що колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток, не встановлені Законом України «Про відпустки».

Якщо Верховна Рада підтримає цей законопроєкт, ці положення запрацюють вже з 1 січня 2022 року.

Працівникам з інвалідністю надаються додаткові пільги

Громадяни з інвалідністю в Україні володіють усією повнотою прав і свобод, які закріплені в Конституції та інших законодавчих актах. Відповідно до Закону «Про основи соціальної захищеності людей з інвалідністю в Україні», з метою реалізації творчих і виробничих здібностей та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, особам з інвалідністю забезпечується право працювати на підприємствах, в установах та організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

За нормами чинного законодавства України передбачено систему пільг для працівників з інвалідністю, спрямованих на створення гідних умов для їх продуктивної та безпечної роботи.

При працевлаштуванні людей з інвалідністю:

• роботодавці не мають права встановлювати випробувальний термін для працівників із інвалідністю, направлених на роботу;

• робочі особи з інвалідністю мають право відмовитися працювати в нічний час і понаднормово;

• за працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності;

• на прохання може встановлюватись режим роботи на умовах неповного робочого дня (тижня);

Окрім того, особам з інвалідністю передбачені додаткові гарантії щодо реалізації права на відпочинок, а саме:

• якщо недавно влаштувалися на роботу та ще не відпрацювали перших шість місяців на цьому підприємстві, особи з інвалідністю мають право піти у щорічну оплачувану відпустку повної тривалості ще до настання шестимісячного терміну їхньої безперервної роботи на цьому підприємстві;

• працівники з інвалідністю за бажанням мають право піти у щорічну відпустку у зручний для них час;

• працівники з інвалідністю мають право на довшу тривалість основної та додаткової відпусток. Так, особам з інвалідністю I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а особам з інвалідністю III групи — 26 календарних днів. Також для цих категорій осіб відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку.

Таким чином, задля забезпечення трудових прав осіб з інвалідністю законодавство передбачило низку пільг та гарантій, втілення яких на практиці має на меті недопущення дискримінації осіб з інвалідністю на ринку праці та реалізацію їхніх трудових прав у повному обсязі.

Якщо права людини з інвалідністю порушені, можна звернутися із заявою до органів прокуратури або до суду. Особи з інвалідністю І та ІІ груп звільняються від сплати судового збору та державного мита, крім підприємців-інвалідів, що звертаються до господарських судів.