Вибір форми ведення підприємницької діяльності – що підійде саме вам?

Не має значення, чи ви досвідчений бізнесмен, чи тільки розпочинаєте підприємницьку діяльність, адже в будь-якому разі перед вами постане питання вибору форми ведення підприємницької діяльності. І кожна з форм має власні аспекти, які можна використовувати в інтересах розвитку своєї справи. Тож давайте розберемось, як зручніше організувати діяльність саме для вашого напрямку.

Фізична особа-підприємець

ФОП, як форма ведення підприємницької діяльності  використовується для малого і середнього підприємництва і характеризується спрощеною системою оподаткування. Цей вид організації діяльності підходить саме тим, хто надає послуги  чи виробляє товари. ФОП – оптимальний для старту в бізнесі, його зареєструвати може будь-який громадянин нашої країни, якому виповнилося 18 років, а також іноземні громадяни, які мають право на проживання в Україні.

Основними перевагами ФОП є:

• легкість реєстрації та можливість ведення спрощеної форми бухгалтерської звітності;
• можливість перейти на єдину форму оподаткування (на відмінність від юридичних осіб, до яких застосовують більш складні вимоги);
• ФОП не обов’язково повинен мати  статутний капітал, співзасновників, окремий рахунок в банку та власну печатку;
• підходить для розширення бізнесу (збільшуючи виробництво і відкриваючі нові робочі місця, можна просто переходити з однієї групи ФОП на іншу).

Згідно з даними Державної служби статистики, станом на 01 березня 2021р., в Україні зареєстровано близько 3 мільйонів ФОП. Це найбільша група підприємців, дуже неоднорідна за економічними показниками, тому при інвестуванні - ефективним інструментом для порівняльного аналізу стане Реєстр акредитованих підприємців. У ньому зібрані відкриті деталізовані дані про фінансову та економічну стабільність підприємців з усіх регіонів країни, виконання ними взятих на себе зобов’язань. Одним з критеріїв включення до Реєстру є репутаційна складова ведення підприємницької діяльності.

Приватні підприємства

Приватні підприємства (ПП) – проходять реєстрацію, як окрема організаційно-правова форма, яка має в якості засновника певну фізичну особу.

Переваги ПП:

• зручно залучати співзасновників та інвесторів, при тому, що робітників наймати не обов’язково;
• реєстрація здійснюється за юридичною адресою підприємства, а не за адресою фізичної особи як у ФОП;
• відсутній мінімум для статутного капіталу;
• кількість співзасновників не обмежується (тоді як в ТОВ максимальна їх кількість не може бути вище ста);
• співзасновники самостійно вирішують механізми управління підприємством;
• у разі банкрутства всі кредитні та договірні зобов’язання припиняються.

Приватні підприємства завжди були і ще деякий час будуть залишатися привабливою організаційно-правовою формою, для створення юридичної особи. Проте, таке поняття, як приватні підприємства, незабаром може зовсім зникнути з практики, що дасть поштовх до активних дій в сфері реорганізації приватних підприємств і придбання прав на них, оскільки в даний час закону, що регулює порядок створення та діяльності приватних підприємств немає, приватні підприємства діють на загальних підставах відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України. (Джерело: «ЧП не районного масштаба» ). До того ж, є певні труднощі зі складом засновників ПП – це можуть бути або фізичні, або юридичні особи, але не допускається змішаного складу співзасновників.

Товариство з обмеженою відповідальністю

Коли у вас є велике діюче підприємство-ФОП, або ви плануєте залучити до своєї справи інвесторів,  відкрити нові філіали чи розширитися - доцільно буде зареєструватися як ТОВ.

ТОВ - це поширена форма організації господарюючого суб’єкта, яка створюється однією або кількома особами, які внесли свої частки в формування статутного капіталу підприємства.

Для цієї форми характерно:

• відносно проста процедура створення та припинення;
• право на створення спілок, асоціацій та інших об’єднань з окремими суб’єктами господарської діяльності, на залучення іноземних фахівців, формування тимчасових і творчих груп для  виконання поставлених завдань;
• відсутність  законодавчих вимог до мінімального розміру статутного капіталу, немає обмежень на цільове використання отриманих коштів;
• право на застосування спрощеної системи оподаткування.

Якщо ви не плануєте долучати публічний акціонерний капітал, маєте невелику кількість учасників, або не бажаєте розкривати відомості про діяльність, то форма ТОВ буде для вас найзручнішою. Більш детально про етапи реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю можна подивитися тут.

Але у ТОВ є і свої недоліки. А саме:

- це неможливість виключити зі складу жодного із учасників такого товариства через суд, тільки на загальному зборі товариства (п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»);

- У випадку коли один з учасників відмовляється брати участь у засіданнях, то робота підприємства може просто зупинитися.

Якщо ви не готові до можливих ризиків з організацією ТОВ, більш доцільно буде заснувати акціонерне товариство.

Акціонерне товариство

При створенні акціонерного товариства, оформляється установчий договір та реєструється  статут акціонерного товариства. Статутний фонд поділяється на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, а відповідальність та зобов’язання акціонерне товариство несе в межах існуючого майна товариства.

Здійснювати діяльність у формі АТ зручно у наступних випадках:

• якщо ви плануєте залучити публічний акціонерний капітал;
• для набуття більш високого статусу на ринку залучення капіталу;
• коли ви маєте наміри розширити свою діяльність, відкривши дочірні підприємства або господарські об’єднання;
• у випадку, якщо ваша діяльність потребує дотримання законодавчих вимог щодо розкриття інформації про діяльність товариства
• при кількості учасників товариства понад 100 осіб.

Але іноді компанія змушена мати форму акціонерного товариства тільки через те, що була утворена за часів приватизації, і тому за законом не може провести реорганізацію в іншу форму.

Юридичний статус акціонерного товариства має свою специфіку:

1. Статутний фонд акціонерного товариства формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та/або юридичним особам.
2. Акціонерне товариство має публічний статус емітента цінних паперів (акцій, облігацій), на відміну від інших товариств. Акціонерне товариство є юридичною особою, яка від свого імені випускає акції і зобов’язується своєчасно виконувати обов’язки, що випливають з умов їх випуску. Шляхом випуску та продажу акцій акціонерні товариства і формують свої статутні фонди, і збільшують їх, якщо це необхідно.
3. Фізичні та юридичні особи, які придбали акції акціонерних товариств, фіксуються у реєстрі власників іменних цінних паперів і набувають статусу акціонерів. Права та обов’язки акціонерів визначені статтями 10. 11 Закону України «Про господарські товариства», статтями 4,5,8,9 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу».
4. Акціонери несуть ризик відповідальності за зобов’язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій.
5. Акціонерне товариство має право створювати господарські об’єднання та дочірні підприємства, наділяти їх майном, яке належить товариству, призначати керівника та реалізовувати інші права власника дочірнього підприємства.
6. Законодавством передбачено, що акціонерне товариство може має фірмову марку і товарний знак. Ці реквізити затверджуються правлінням товариства і реєструються в Торгово-промисловій палаті України. (Джерело: «Акціонерне товариство: поняття, правовий статус, порядок створення, акції товариства»).

Транс-національна корпорація

Транс-національна корпорація (ТНК) – це компанія, яка має господарські одиниці у двох чи більше країнах незалежно від їх юридичного статусу та сфери діяльності; оперує у рамках системи прийняття рішень, що дозволяє проводити узгоджену політику та здійснювати загальну стратегію через єдиний керівний центр, в якій окремі одиниці пов'язані через власність або в інший спосіб так, що одна або декілька з них можуть мати значний вплив на діяльність інших, зокрема ділити знання, ресурси і відповідальність.

Корпорація може вважатися транс-національною, якщо:

• її річний обіг складає понад 1 мільярдів доларів США;
• її філіали присутні у шести і більше країнах;
• частка іноземних активів не менше 25-30%;
• від 20% операцій здійснюються за межами країни базування.

Серед іноземних ТНК, які мають філіали, підприємства та дочірні компанії на території України, можна назвати такі: «Nestle», «Coca-Cola», «Tetra-pak», «Procter & Gambel «Лукойл», «Damen Shipyards», «Total Marketing Services», «Philip Morris Inc.», «Cargill», тощо. При цьому найбільшими інвесторами в Україні є ТНК США (харчова промисловість та безалкогольні напої).

Щодо українських ТНК, їх представлено досить мало:

«СКМ»  - провідна фінансово-промислова група України, володіє контрольними пакетами акцій понад 100 підприємств, що працюють у гірничо-металургійній, енергетичній, телекомунікаційній галузях, у банківському, страховому, медіабізнесі, у роздрібній торгівлі, у сфері нерухомості й інших галузях економіки.

«Group DF» - приватна міжнародна група компаній, зосереджених у галузі енергетики, хімічній промисловості та нерухомості України.

«Interpipe Group» - сталеливарна промисловість, опосередкований контроль активів у сферах послуг та інформації.

«Індустріальний союз Донбасу» - холдингова компанія, володіє пакетами акцій понад 40 промислових підприємств в Україні, Угорщині та Польщі.

«Nemiroff» - горілчаний Холдинг, один з найбільших світових виробників міцного алкоголю, продукція якого поставляється в 72 країни світу.

 «ROSHEN» - міжнародна кондитерська корпорацію, одна з європейських лідерів у виробництві кондитерських виробів, має фабрики в України, Росії, Литві.

Вітчизняні ТНК володіють великими активами, створюють нові ринки збуту у світі, підвищують попит на вітчизняну продукцію, що позитивно впливає на нашу економіку.

На сьогодні вітчизняні  акціонерні товариства не відповідають рівню ТНК розвинутих країн світу, які характеризуються високим рівнем прозорості та узгодження інтересів усіх учасників управління.

Ми долучаємося до думки автора про те, що стратегічне завдання держави повинно полягати в сприянні концентрації фінансового, промислового й інтелектуального капіталу на пріоритетних напрямах, створенні конкурентоздатних фінансово-промислових корпорацій – національних економічних лідерів. Таким чином, проблеми подальшого розвитку діяльності ТНК в Україні тісно пов'язані з розвитком національної економіки держави та спроможністю держави здійснювати ефективні макроекономічні реформи в країні. Крім цього, саме від спроможності до здійснення макроекономічних реформ в країні залежить її сприйняття в світі, що також є важливим аргументом для стимулювання діяльності іноземного капіталу в Україні. (Джерело: О. В. Немировська «Аналіз та оцінка економічної діяльності ТНК в Україні», журнал «Ефективна економіка», № 12, 2014)

Як зауважив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час круглого столу з питань стимулювання та розвитку інвестиційної діяльності в Україні, для успішного залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій потрібні три інструменти: інвестиційна інфраструктура, інвестиційний клімат і інвестиційні можливості. З цією метою нещодавно Верховна Рада прийняла закон про «інвестиційних нянь», щоб створити відповідний супровід для великих інвестицій. Також 13 лютого президент Володимир Зеленський провів зустріч із представниками провідних бізнес-асоціацій країни й закликав брати участь в урядових програмах для великих інвесторів. ( Джерело: «Прем’єр-міністр назвав три інструменти, необхідні для успішного залучення інвестицій в Україну», kmu.gov.ua).