1. Ухвалений законопроект щодо зменшення обсягу кадрових документів
Уряд підтримав проект закону про дерегуляцію трудових відносин, покликаний модернізувати та лібералізувати трудове законодавство України. Рішення ухвалено на засіданні Уряду 14 квітня.
«Це важливий законопроект, який скасовує надмірну бюрократизацію трудових відносин, що залишилась ще з часів Радянського Союзу і не відповідає сучасним економічним реаліям. Ухвалення закону дозволить зменшити навантаження на бізнес та сприятиме легалізації праці найманих працівників. Це актуально для будь-якого роботодавця», — прокоментував заступник Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Дядюра.
Законопроектом пропонується:
Зокрема, документом визначається 12 підстав, за наявності яких укладається строковий трудовий договір. Також скасовується необхідність складання роботодавцем правил внутрішнього трудового розпорядку, графіків змінності та відпусток. Роботодавці витрачають значну кількість фінансових ресурсів та часу для забезпечення дотримання ведення такої документації, яка зазвичай залишається виключно формальною. Оформлення цих документів стане необов’язковим, а залишиться на розсуд роботодавця. Режим роботи та її тривалість, питання надання відпусток буде достатньо зафіксувати за домовленістю сторін у трудовому договорі, укладеному у письмовій формі.
Реалізація законопроекту сприятиме спрощенню ведення бізнесу, стимулюватиме роботодавців до легального оформлення трудових відносин та створить передумови для ефективного дотримання законодавства про працю.
2. Нові правила оплати лікарняних
ЦК Профспілки працівників освіти і науки України розглянув проекту закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації функцій Фонду соціального страхування України» та вважає, що більшість пропозицій, які вносяться до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» не можуть бути підтримані, оскільки значно звужують права застрахованих осіб.
Лист із зауваженнями було скеровано до Спільного представницького органу об’єднань профспілок.
Метою законопроекту є досягнення економії Фонду соціального страхування на 30%, зокрема, за рахунок збільшення періоду оплати роботодавцем перших днів страхового випадку застрахованих осіб з 5 до 10, а отже перекладення функцій Фонду соціального страхування на роботодавців, що є неприпустимим.
Таке перекладення функцій з оплати страхових випадків на роботодавців призведе до збільшення собівартості продукції та послуг, а отже й до їх ціни, що в кінцевому результаті оплачуватиметься громадянами.
Таким чином оплата лікарняних ляже на плечі самих громадян через подорожчання вартості та ціни товарів та послуг.
У бюджетній сфері такі зміни призведуть до необхідності збільшення бюджетних видатків, що потребує одночасних змін до законодавства, яким гарантовано рівень фінансового забезпечення бюджетних закладів та установ, зокрема до Закону України «Про освіту» та «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Категорично не погоджуємося з підходами щодо виплати допомоги з тимчасової непрацездатності у розмірах починаючи від 50% середньої заробітної плати (доходу) з покроковим збільшенням на 10% за кожні 5 років страхового стажу і наданням права на її виплату в розмірі 100% за умови наявності більше 20 років стажу. Такі наміри призведуть до звуження прав застрахованих осіб, що заборонено статтею 22 Конституції України.
Прослідковується також ускладнення процедури забезпечення страхових виплат. Створення контролюючих служб та покладення обов’язків з контролю на відповідальних за це посадових осіб може спричинити не лише суб’єктивну оцінку ситуації, а й потребуватиме виділення додаткових бюджетних видатків на утримання відповідних працівників, що в сучасних умовах є вкрай недоцільним та суперечить меті прийняття змін.
Не погоджується ЦК Профспілки і з запропонованою нормою до частини 2 статті 22 стосовно виплати допомоги з тимчасової непрацездатності у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), що виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з 11 дня замість чинної норми «з 6 дня».
Є такими, що звужують права застрахованих осіб, пропозиції до частини 1 статті 23 щодо відмови в наданні допомоги з тимчасової непрацездатності за період простою.
Не погоджується ЦК Профспілки зі змінами до частини 5 статті 32 стосовно зменшення терміну звернення за призначенням матеріального забезпечення до шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, встановлення інвалідності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, смерті застрахованої особи або члена сім’ї, замість терміну 12 місяців, передбаченого чинною редакцією.
Потребує змін частина друга статті 24 закону щодо виплати допомоги у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), як це передбачено для медичних працівників, що забезпечить реалізацію рівних державних гарантій для застрахованих осіб, зокрема з числа педагогічних працівників.
Необхідно вилучити пункт 1 статті 31 проекту щодо позбавлення права працівників, які працюють за сумісництвом, на отримання допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, залишивши чинну редакцію, оскільки порушується право працівника який перебуває в трудових відносинах не лише за основним місцем роботи на оплату листка з тимчасової втрати працездатності, а за іншими місцями роботи.
Зважаючи на мету закону, що полягає в досягненні економії Фонду соціального страхування, вважається недоцільним передбачення в проекті норм статті 34-1 щодо запровадження додаткового контролюючого органу в особі страхових експертів-лікарів з перевірок обґрунтованості медичних висновків з тимчасової втрати працездатності.
Тому ЦК Профспілки працівників освіти і науки України вважає, що проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації функцій Фонду соціального страхування України» не може бути погоджений та потребує доопрацювання.
3. Запроваджений новий вид відпустки: татам дозволили йти в декрет
Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною» (законопроект № 3695).
Законом доповнено Кодекс законів про працю та Закон України «Про відпустки» новим видом відпустки — відпусткою при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів, що оплачується за рахунок роботодавця.
Така відпустка надаватиметься одній із перелічених осіб:
Законом визначено відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як рівне право кожного з батьків дитини (матері та батька). Відповідні зміни внесено в статті 179, 181 КЗпП та статті 18, 20 Закону про відпустки.
Законом також доповнено положення статті 1821 КЗпП та статті 19 Закону про відпустки щодо права працівників обох статей, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, на додаткову відпустку та доповнено положення статті 51 КЗпП щодо можливості встановлення скороченої тривалості робочого часу для чоловіків, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, та батьків, що виховують дітей без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі).
Як повідомила голова парламентського підкомітету з питань дотримання Україною міжнародних зобов’язань у сфері захисту прав людини та гендерної політики Марина Бардіна, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку тепер доступна для батьків дитини, чия дружина є ФОПом чи самозайнятою особою. Батько дитини може взяти відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку без довідки з місця роботи матері про її повернення на роботу. Сім’я зможе самостійно вирішити, хто перший піде у таку відпустку.
Матеріал підготовлено
Радником з питань кадрової політики і законодавства в сфері трудової діяльності,
Черній Надією Іванівною
