Верховна Рада прийняла за основу низку законопроектів щодо змін до трудового законодавства.
1.Законопроект № 5388 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин»,
яким пропонується внести зміни до КЗпП, Законів України «Про охорону праці», «Про відпустки», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Проектом пропонується внести до КЗпП положення про додаткові умови трудового договору, зокрема, що працівник та роботодавець можуть передбачити додаткові права, обов’язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці, умови припинення договору, в тому числі дострокового.
Передбачається спростити процедуру укладення строкового трудового договору та проходження випробування при прийнятті на роботу, оптимізується порядок надання роботодавцем інформації працівникові про умови, що застосовуються до трудового договору (в тому числі щодо режиму роботи і часу відпочинку, відпусток та ін.), а також у низці випадків виключити необхідність погодження з представниками професійних спілок питань припинення трудових відносин.
Також пропонується встановити, що трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, та строковим, що укладається на визначений строк, але не більше ніж на п'ять років.
Дозволяється прописувати в такому договорі нестандартний графік роботи, умови позаурочної роботи.
Правила внутрішнього трудового розпорядку та графіки змінності та відпусток укладатимуться на розсуд роботодавця. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни), перерви, вихідних (крім неділі), встановлюватиметься у трудовому договорі. Конкретний період та порядок надання щорічних відпусток узгоджується між працівником і роботодавцем.
КЗпП буде доповнено статтею, яка містить положення щодо вичерпного переліку підстав про укладення строкового трудового договору, а також особливостей його припинення.
Пропонується також передбачити, що випробувальний термін не встановлюється в разі укладення трудового договору:
У статті 36 КЗпП пропонується розширити перелік підстав припинення трудового договору, доповнивши новим пунктом 8: «Додаткові підстави, передбачені контрактом або строковим трудовим договором, укладеним у письмовій формі».
Крім передбачених статтею 40 КЗпП підстав звільнення працівника з ініціативи власника, пропонується передбачити нову підставу − «у зв'язку з припиненням повноважень посадових осіб юридичних осіб, що діють на основі приватної власності».
2. Законопроект № 5161 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості», яким пропонується запровадити трудовий договір з нефіксованим робочим часом.
21 вересня ВРУ прийняла за основу законопроект №5161 щодо введення нової особливої форми трудового договору – з нефіксованим робочим часом, як особливий вид трудового договору, умовами якого заздалегідь не встановлено конкретний час виконання роботи, а обов’язок працівника виконувати таку роботу, яка виникає виключно у разі надання власником або уповноваженим ним органом передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно.
Метою законопроекту є урегулювання питання нестандартних форм зайнятості для осіб, які виконують роботу на непостійній основі, забезпечення гнучкості у виборі організації трудових відносин, посилення мобільності працівника при реалізації права на працю.
Проектом передбачено, що роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи.
Кількість укладених трудових договорів з нефіксованим робочим часом не може перевищувати 10% загальної кількості трудових договорів.
Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю менше ніж десяти працівників, можуть укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.
Типова форма трудового договору з нефіксованим робочим часом затверджується Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Кількість базових годин не може перевищувати сорока годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати шість днів на тиждень.
У трудовому договорі з нефіксованим робочим часом можуть встановлюватися додаткові підстави для його припинення. У цьому зв’язку ч. 1 ст. 36 КЗпП України пропонується доповнити новим пунктом 8: «Підстави, передбачені трудовим договором з нефіксованим робочим часом, контрактом».
Запропонованими змінами також пропонується доповнити ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» положенням, яке передбачає, що при нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
3. Законопроект № 5266 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників», яким пропонується оновити законодавство про колективні договори.
Проектом пропонується:
Крім цього, у чинне законодавство включаються норми щодо недопущення дискримінації в оголошеннях з працевлаштування, а також надання права особам, що зазнали дискримінації, звернутися до суду із заявою про відновлення порушених прав, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Зокрема, забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів. На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, роботодавець зобов’язаний письмово повідомити про причину такої відмови.
Забороняється в рекламі про вакансії висувати вимоги за ознаками раси, кольору шкіри, віку, статі, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сексуальної орієнтації, політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках або інших громадських об’єднаннях, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.
4.ПФУ встановить черговість подання відомостей для створення електронних трудових книжок.
Починаючи із 10.06.2021 року діє Закон № 1217, який дав старт обліку трудової діяльності працівника в електронній формі, відмови від паперової трудової книжки та переведення даних про трудовий стаж в електронну форму.
Механізм подання відомостей про трудову діяльність працівника, ФОП, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі, визначений постановою Правління ПФУ від 12.03.2021 р. №11-1, яка чинна із 23.07.2021 року.
До цієї постанови ПФУ пропонує зміни, які втілені в проекті постанови «Про порядок та черговість подання відомостей для створення електронних трудових книжок».
По-перше, вимагатимуть аби відомості про трудову діяльність працівника в електронній формі подавались в будь-який період упродовж 5 років з дня набрання чинності Законом № 1217, але з урахуванням першочергового подання та опрацювання відомостей про трудову діяльність осіб, яким до настання пенсійного віку залишилося 2 і менше років, та про трудову діяльність осіб за період до 1 липня 2000 року.
По-друге, уточнять, що відомості про трудову діяльність працівника будуть подавати до територіального органу ПФУ працівник особисто або через веб портал електронних послуг ПФУ в електронній формі з обов'язковим накладанням кваліфікованого електронного підпису працівника, страхувальника або представника страхувальника, якому керівник страхувальника делегував відповідні повноваження.
По-третє, не доведеться сканувати сторінки трудової книжки, до яких не занесено записи.
