У квітні Верховна Рада прийняла ряд законопроектів, що стосуються працівників, зокрема їх взаємовідносин із роботодавцями. Зібрали короткий опис передбачених змін до законодавства, що є нйбільш актуальними для бізнесу.
Стаж роботи за кордоном врахують при призначенні пенсій: прийнято Закон
25 квітня Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення» (законопроект № 9453).
Ухвалений законопроект вирішує низку суттєвих проблем у сфері пенсійного забезпечення:
Відтепер людині, яка переїхала з Криму, достатньо подати заяву, в якій зазначити, що вона не отримує пенсію в Криму і бажає її отримувати в України. Для розрахунку пенсії можна надати трудову книжку або пенсійну справу (якщо вона є на руках). Жодних підтверджень від Пенсійного фонду країни-агресора не потрібно.
Тобто людина, після повернення з-за кордону, наприклад, з Італії, матиме можливість зарахувати період роботи в цій країні для визначення права на призначення пенсії в Україні в 60, 63 або 65 років. Для цього необхідно буде надати Пенсійному Фонду документ, що підтверджує роботу за межами України.
Важливо! Для визначення розміру пенсії будуть враховуватись лише внески/ЄСВ, сплачені в Україні (т. зв. «пропорційний» принцип нарахування пенсії). Тобто розмір призначеної пенсії залежатиме від кількості сплачених в Україні страхових внесків (чим більше розмір внесків, — тим більша пенсія) та стажу роботи, який людина напрацювала до 1 січня 2024 року, а час виходу на пенсію враховуватиме роботу як в Україні, так і за кордоном.
Закон передбачає НЕ зараховувати до страхового стажу з 19 лютого 2014 року періоди військової служби у силових структурах, незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, судових або правоохоронних органах держави-агресора на тимчасово окупованих територіях, а також добровільне зайняття посад у незаконних органах влади.
Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Умови призначення пенсії за віком особам з числа ВПО
Право на призначення пенсії за віком визначається залежно від набутого страхового стажу при досягненні передбаченого законом віку — 60, 63 або 65 років (стаття 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV).
У 2024 році право на пенсію за віком мають особи, яким виповнилося:
Заяву про призначення пенсії та необхідні документи можна подати за допомогою вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України portal.pfu.gov.ua або особисто до будь-якого сервісного центру органів Пенсійного фонду України незалежно від місця проживання, реєстрації чи перебування.
Основні документи, що необхідно подати:
У період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох наступних місяців після місяця, в якому його буде припинено чи скасовано, заява про призначення пенсії та документи, необхідні для призначення пенсії, особами, які у зв’язку з агресією російської федерації тимчасово проживають за кордоном (крім осіб, які проживають на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором) та отримали тимчасовий захист або статус біженця, можуть надсилатись поштою.
Пенсія за віком призначається за зверненням особи з дня, наступного за днем досягнення нею пенсійного віку, якщо звернення відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого віку.
Пенсіонери, які отримали статус внутрішньо переміщеної особи до 24.02.2022 та одержують пенсійні виплати в АТ «Ощадбанк», відповідно до постанови КМУ «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 р. № 637 мають проходити процедуру ідентифікації кожні шість місяців.
Вимоги до часу відпочинку працівників
Час відпочинку — це встановлений законодавством час, упродовж якого працівники вільні від виконання трудових обов’язків, і який вони можуть використовувати на власний розсуд.
Основними видами відпочинку є:
Відповідно до законодавства працівникові протягом робочого дня може надаватися перерва для відпочинку й харчування тривалістю не більше 2 годин, яка не включається в робочий час. Вона має надаватися, як правило, через 4 години після початку робіт.
Працівники можуть використовувати час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть також відлучатися з місця роботи.
На тих роботах, де за умовами виробництва перерву встановити не можна, працівникові має бути надано можливість приймання їжі протягом робочого часу.
У КЗпП з’явиться додаткова підстава звільнення працівників
Верховна Рада на засіданні 25 квітня прийняла законопроект № 7731 «Про внесення змін до КЗпП щодо встановлення додаткової підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань».
За ініціативи роботодавця може бути розірвано трудовий договір у зв’язку з такими новими підставами:
У той же час закон доповнює частину другу ст. 142 КЗпП положеннями, що правилами внутрішнього трудового розпорядку можуть бути правила поведінки на підприємстві, в установі, організації, які містять положення, зокрема, про:
Встановлення правил поведінки на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об’єктах чи операторах критичної інфраструктури є обов’язковим.
Закон набере чинності через три місяці з дня його опублікування.
Замість Класифікатора професій отримаємо Єдиний реєстр кваліфікацій
Існуючі Національний класифікатор професій та Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників в силу відсутності їх синхронізації з Реєстром кваліфікацій, моральної застарілості та невідповідності сучасним виробничим процесам та обладнанню, а також ведення різними суб’єктами, гальмують розвиток ринку праці та не сприяють ефективному виконанню завдань та функцій колегіального органу у сфері кваліфікацій.
Для вирішення цього питання, Верховна Рада прийняла за основу законопроект № 9630 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення національної системи кваліфікацій відповідно до актуальних потреб ринку праці та інших питань».
Мета законопроекту — це впорядкування системи кваліфікації та створення Єдиного реєстру кваліфікацій (Класифікатора професій) шляхом об’єднання Національного класифікатора професій, Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, Реєстру кваліфікацій, їх діджиталізації та синхронізації з іншими базами даних, щоб процес обміну та доступу до інформації про професійні кваліфікації був швидкий, прозорий та відповідав потребам ринку праці у реальному часі.
Надання повноважень на ведення Єдиного реєстру кваліфікацій (Класифікатора професій) колегіальному органу у сфері кваліфікацій обумовлено змістом завдань, які стоять перед таким органом, створеним за сучасною європейською моделлю соціального партнерства, що виявила себе найбільш дієвою для сфери кваліфікацій країн Західної Європи. Тож метою уповноваження колегіального органу у сфері кваліфікацій є сприяння реалізації завдань у сфері кваліфікацій, що стоять перед державою, та сприяння підвищенню ефективності їх виконання.
