Методика експертного аналізу

 

Загальні положення

Всеукраїнський галузево-аналітичний центр проводить щорічну експертну оцінку українського бізнес-середовища. Головна мета нашої аналітики — забезпечити суспільство, інвесторів та контрагентів об'єктивною інформацією про надійність, фінансову стабільність та ринкові позиції діючих підприємств. 

Методологія є універсальною базою для створення галузевих списків та загальною для всіх аналітичних реєстрів Центру. Аналітика проводиться на основі даних за попередні звітні періоди з використанням найактуальнішої інформації.

Офіційні джерела даних

У своїй роботі ми використовуємо виключно офіційні державні джерела та відкриті дані, дозволені для повторного використання відповідно до законодавства України. Основний масив інформації для проведення експертизи надходить із таких ресурсів:

- Єдиний державний вебпортал відкритих даних (data.gov.ua);
- Державна податкова служба України;
- Реєстри Міністерства юстиції України (Єдиний державний реєстр юридичних осіб, ФОП та громадських формувань);
- Державна служба статистики України;
- Система публічних закупівель Prozorro;
- Єдиний державний реєстр судових рішень;
- Відкриті платформи з відгуками клієнтів (маркетплейси, картографічні сервіси, соціальні мережі).

ЕТАП 1. Збір даних, первинна перевірка та розрахунок показників

На першому етапі аналітична система агрегує дані всіх зареєстрованих підприємств України. Проводиться автоматична перевірка статусів компаній: організації із записами про припинення діяльності або банкрутство виключаються з подальшого аналізу. 

Далі для кожної діючої компанії здійснюється розрахунок ключових індикаторів ефективності. Залежно від специфіки реєстру, до якого може бути включено підприємство, застосовуються відповідні алгоритми розрахунків:

 

1. Фінансово-економічні показники (для загальногалузевих реєстрів): Оцінка здійснюється на основі офіційної фінансової звітності підприємств. Залежно від типу реєстру, для аналізу використовуються як абсолютні фінансові показники (зокрема, чистий дохід від реалізації продукції, обсяг оборотних активів, баланс, тощо), так і спеціальні розрахункові коефіцієнти. Серед базових аналітичних індикаторів — ефективність роботи капіталу (EBITDA), коефіцієнти поточної ліквідності, автономії, фінансової стійкості та оборотність балансу.

 

2. Специфічні ринкові показники (для реєстрів постачальників, сфери послуг та електронної комерції): Оскільки для компаній, що працюють безпосередньо зі споживачами, фінансова звітність не завжди є єдиним мірилом успіху, застосовуються додаткові критерії оцінки. До них належать:

- Загальний обсяг, динаміка та кількість продажів (зокрема, успішно виконані угоди на маркетплейсах або в системі публічних закупівель);
- Кількість верифікованих відгуків від клієнтів на незалежних платформах;
- Загальний рейтинг довіри (середній бал компанії на картографічних сервісах, таких як Google Maps, та профільних агрегаторах).

 

Компанії отримують відповідні бали за кожним із розрахованих показників. Збиткові підприємства або ті, що демонструють найнижчі результати, відсіюються на цьому етапі.

 

 

ЕТАП 2. Формування реєстрів та кластерний аналіз

Другий етап полягає у систематизації проаналізованих компаній та безпосередньому формуванні реєстрів. Для того щоб порівняння підприємств було максимально об'єктивним, ми використовуємо метод кластерного аналізу. Цей метод дозволяє групувати компанії зі схожими характеристиками.

 

Структурування реєстрів відбувається за такими принципами:

1. Галузевий поділ: Кожен реєстр формується виключно серед підприємств одного виду економічної діяльності (за основним КВЕД). Це дозволяє порівнювати компанії лише з їхніми прямими конкурентами по ринку.

 

2. Регіональний поділ: Реєстри мають два рівні відображення:

- Національний реєстр — визначає місце компанії в масштабах галузі усієї країни.
- Обласний (регіональний) реєстр — показує позицію компанії виключно серед підприємств її області або міста.

 

3. Категоризація: Оскільки різні галузі економіки мають різну щільність (в одній сфері можуть працювати 100 компаній, а в іншій — 100 000), реєстри поділяються на класи залежно від загальної кількості підприємств у галузі. Компанії присвоюється категорія реєстру (наприклад, ААА, АА або А), яка відображає масштаб та рівень конкуренції в її сегменті.

Бали за всіма розрахованими показниками (з Етапу 1) підсумовуються, формуючи загальний бал підприємства. Саме ця сума балів визначає підсумкове місце (рейтинг) компанії у відповідному Національному чи Обласному реєстрі. Підприємства, що увійшли до сформованих списків, визнаються пріоритетними до співпраці.

ЕТАП 3. Інформаційно-репутаційний та юридичний аналіз (Тільки для учасників номінацій)

 

Важливо: Цей етап не застосовується до всього масиву компаній. Він проводиться виключно для тих підприємств, які успішно пройшли попередні етапи аналітики, увійшли до реєстрів і були висунуті на здобуття національних відзнак (наприклад, статусу «Компанія року» чи «Вибір споживача»). 

При передачі компанії права на використання офіційного маркування номінації та Національного сертифіката, експертна комісія здійснює поглиблену ручну перевірку, яка включає:

 

- Юридичний скринінг: Аналіз відкритих та закритих судових справ (відсікаються компанії з відкритими кримінальними провадженнями або серйозними борговими зобов'язаннями перед державою).
- Репутаційний аудит: Оцінка інформаційного поля навколо компанії, аналіз тональності згадувань у медіа та опрацювання зворотного зв'язку від споживачів.
- Соціальна значимість: Аналіз соціальної відповідальності компанії, її внеску в розвиток регіону, участь у благодійних чи волонтерських ініціативах.

Тільки після успішного проходження цього фінального етапу експертної оцінки компанія отримує статус номінанта та відповідні репутаційні відзнаки.